Податковий кодекс України (ПКУ). Науково-практичний коментар.

119.1. Неподання або порушення порядку подання платником податків інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, передбаченого цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 85 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

119.2. Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

119.3. Оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.2 цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

Коментар:

1. Ця стаття Кодексу покликана забезпечити додержання платниками податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Право податкових органів одержувати безоплатно необхідні відомості для ведення Єдиного реєстру податкових накладних, формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від платників податків встановлено п. 20.1.30.

П. 63.5 Кодексу визначає, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Обов'язок щодо подання такої інформації покладається на:

а) фізичних осіб - платників податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для яких раніше не формувалася облікова картка платника податків та які не включені до Державного реєстру (п. 70.5);

б) фізичних осіб - платників податків щодо відомостей про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 70.7);

в) батьків (усиновителів) та опікунів (піклувальників) неповнолітніх, опікунів недієздатних, осіб, на яких покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутніх (законні представники платників податків - фізичних осіб) за наявності підстав, визначених Кодексом (п. 99.5.1).

Таким чином, зазначені фізичні особи є суб'єктом правопорушення визначеного п. 119.1 Кодексу.

Крім того, відповідно до статті 65 Кодексу взяття на облік фізичних осіб - підприємців в органах державної податкової служби здійснюється за місцем їх державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". При цьому, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Статтею 68 Кодексу обов'язок передавати податковим органам відповідну інформацію щодо фізичних осіб - платників податків покладається і на державні органи:

а) органи державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації такої особи, державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, внесення будь-яких інших записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо повідомлення та відомості з реєстраційної картки про вчинення реєстраційних дій, передбачених законом;

б) органи, що здійснюють реєстрацію незалежної професійної діяльності або видають дозволи на право самостійного провадження такої діяльності, щодо відомостей з документа, що підтверджує право на провадження такої діяльності, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

в) органи, що ведуть облік або реєстрацію рухомого майна та інших активів, які є об'єктом оподаткування щодо про власників та/або користувачів такого рухомого майна та інших активів, розміщених на відповідній території, або про транспортні засоби, зареєстровані у цих органах, та їх власників органи державної податкової служби за своїм місцезнаходженням щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця. Порядок такого повідомлення встановлює Кабінет Міністрів України;

г) інші органи щодо іншої інформації у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами України. Такий обов'язок покладається, наприклад, п. 70.6 на органи державної реєстрації актів цивільного стану, органи внутрішніх справ щодо подання інформації про зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, не пізніше наступного робочого дня після проведення реєстрації таких змін.

Крім того, перелік осіб, зобов'язаних подавати інформацію про фізичних осіб - платників податків до податкових органів передбачений і п. 70.16 Кодексу.

Таким чином, перелік осіб, які можуть бути суб'єктом даного правопорушення є досить численнім та охоплює навіть державні органи, адже вони також є платниками податків в розумінні статті 15 Кодексу.

Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у неподанні, порушенні строків, а також інших умов порядку подання таких відомостей, та може виражатись у формі як дії, так і бездіяльності.

2. Частина друга пункту 119.1 ПКУ визначає кваліфікований склад правопорушення, передбаченого частиною першою цього пункту. Такою кваліфікуючою ознакою є вчинення тих самих дій, протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за дане порушення. Штраф за вчинення правопорушення з таким кваліфікованим складом встановлений в подвійному розмірі.

3. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого пунктом 119.2 може виражатись в таких альтернативних діях, як неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку. В цьому пункті не визначається вид платників податків, неподання інформації про яких, становить склад правопорушення відповідно до цього пункту. Однак, виходячи з назви цієї статті, можна зробити висновок, що і в цьому пункті мова йде про платників податків - фізичних осіб.

Обов'язок подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку встановлюється статтею 51 і конкретизований пунктами 14.1.180 та 176.2 Кодексу. Така інформації має бути подана в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.

Суб'єктом даного правопорушення є податковий агент, який відповідно до п. 14.1.180 визначається як юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений Розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та Розділом IV цього Кодексу.

За вчинення зазначеного правопорушення Кодексом передбачається відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

4. Частина друга пункту 119.2 ПКУ визначає кваліфікований склад правопорушення, передбаченого частиною першою цього пункту. Такою кваліфікуючою ознакою є вчинення тих самих дій, протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення. Штраф за вчинення правопорушення з таким кваліфікованим складом встановлений в подвійному розмірі.

5. Оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків становить склад правопорушення, передбаченого п. 119.3 цього Кодексу.

Отже, об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в протиправній бездіяльності - не зазначення такого номера в документах, або ж дії - зазначення недостовірного номера.

Обов'язок використовувати номер облікової картки органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків встановлюється статтею 70 Кодексу, зокрема, її пунктами 70.12 та 70.13. Таким чином, суб'єктом даного правопорушення є всі зазначені вище особи. При цьому ПКУ не визначає, чи несе відповідальність в такому випадку і сама особа, документи щодо якої оформлюються. Очевидно, що контролюючі органі намагатимуться притягувати і їх до відповідальності.

Попри те, що п. 70.12 вимагає для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, оформлювати такі документи із зазначенням серії та номера паспорта, п. 119.3 не встановлює відповідальності за недодержання цього обов'язку. Відповідальність за цим пунктом не настає також в тому випадку, якщо зазначене діяння містить ознаки правопорушення, передбачено пунктом 119.2 цієї статті. Очевидно, відповідальність в такому випадку буде наставати саме за пунктом 119.2.

Штраф за вчинення правопорушення, передбаченого цим пунктом, встановлений у розмірі 170 гривень.