Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

Стаття 123. Розподіл прибутку та збитків повного товариства

1. Прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників.

2. Позбавлення учасника повного товариства права на участь у розподілі прибутку чи збитків не допускається.

 

Коментар:

 

1. За загальним правилом, прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток. Таке правило носить диспозитивний характер, тобто воно застосовуються, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників. Останніми можуть бути передбачені інші критерії розподілу прибутку та збитків, наприклад, в залежності від особистої участі учасника в управлінні товариством.

 

Необхідно зазначити, що за домовленістю учасників інший порядок прибутків та збитків може бути визначено лише у разі, якщо він не встановлений засновницьким договором.

 

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.91 року прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат на оплату праці. З балансового прибутку сплачуються відсотки по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрям його використання.

 

Засновницьким договором може бути передбачена обов'язковість при наявності прибутку у товариства розподілу прибутку. Якщо така обов'язковість не встановлена в договорі, доцільно передбачити порядок прийняття рішення про напрямки використання прибутку.

 

2. Однак згідно з ч. 2 коментованої статті учасник товариства не може бути повністю позбавлений права на участь в розподілі прибутку чи збитків. Це правило носить імперативний характер, тому угода, яка встановлює інше, є нікчемною.