Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Коментар:

1. Як підкреслювалося у коментарі до ст. 1296 ЦК, за загальним правилом спадкоємці, які прийняли спадщину, лише мають право, проте не зобов'язані одержувати свідоцтво про право на спадщину, хоча для безперешкодного здійснення спадкоємцями своїх прав одержання свідоцтва у багатьох випадках є доцільним та необхідним.

Разом з тим ЦК встановлює лише один випадок, коли одержання свідоцтва є не правом, а обов'язком спадкоємця - у разі успадкування прав на нерухоме майно.

Як і при оформленні свідоцтва на інші види майна, у випадку одержання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно кількома спадкоємцями, у тексті свідоцтва перераховуються усі спадкоємці та зазначаються їх спадкові частки.

2. Необхідність одержання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно викликана тим, що на відміну від інших правомочностей, що переходять до спадкоємця у складі спадщини, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця не з моменту прийняття спадщини із зворотною юридичною силою на час її відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК), а з моменту реєстрації права спадкування нерухомого майна у державних органах (ст. 1299 ЦК).

3. На кожен об'єкт нерухомого майна оформляється окреме свідоцтво про право на спадщину, яке за умови подальшої реєстрації права власності в БТІ перетворюється на правовстановлювальний документ. Винятком з цього правила є оформлення прав власності на земельну ділянку. Оскільки згідно ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 ЗК право власності на земельні ділянки виникає з моменту одержання власником державного акта про право власності на землю, у разі переходу у спадщину кількох земельних ділянок останні можуть бути оформлені одним свідоцтвом. Свідоцтво в даному разі не є правовстановлювальним документом: після одержання свідоцтва спадкоємці звертатимуться до органів Держкомзему за одержанням державного акта, який і вважатиметься правовстановлювальним документом.