Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.
Стаття 303. Право на особисті папери
1. Особисті папери (документи, фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали тощо) фізичної особи є її власністю.
2. Ознайомлення з особистими паперами, їх використання, зокрема шляхом опублікування, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать.
3. Якщо особисті папери фізичної особи стосуються особистого життя іншої особи, для їх використання, у тому числі шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи.
4. У разі смерті фізичних осіб, визначених частинами другою і третьою цієї статті, особисті папери можуть бути використані, у тому числі шляхом опублікування, лише за згодою їхніх дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, - батьків, братів та сестер.
Коментар:
1. Коментована стаття закріплює за фізичними особами право на особисті папери. Поняттям "особисті папери", відповідно до вказаної статті охоплюються документи, які містять інформацію про особисте життя фізичної особи. До них законодавець, зокрема, відносить документи, фотографії, щоденники чи інші записи, особисті архівні матеріали. Проте вказаний перелік не є вичерпним, і тому на будь-які документи, які містять інформацію про особисте життя особи може поширюватись передбачений вказаною статтю правовий режим.
Для гарантії даного права та з метою невідчужуваності даних документів, законодавець визнає на них право власності фізичних осіб, інформація щодо яких міститься в цьому документі.
2. Право на особисті папери, як особисте немайнове право, окрім можливості фізичної особи бути визнаною титульним володільцем цих особистих паперів та здійснювати увесь спектр повноважень власника щодо них (питання щодо розпорядження особистими паперами дивись коментар до ст. 304 ЦК України), включає в себе також і можливість надавати згоду чи забороняти ознайомлення з особистими паперами. Тобто фізична особа визначає самостійно з урахуванням її інтересу та мети коло осіб, які можуть ознайомлюватись та використовувати її особисті папери, зокрема шляхом їх опублікування.
Окремий правовий режим здійснення даного повноваження визначається законодавцем на випадок смерті фізичної особи, яка наділена правами щодо особистих паперів. В цьому випадку зазначається, що право на дачу згоди на ознайомлення та використання особистих паперів переходить до дітей померлої фізичної особи, її вдови (вдівця), а якщо їх немає, то до батьків, братів та сестер.
3. Проте здійснення права, що передбачене в коментованій статті, може бути обмежене за наявності певних обставин, до яких законодавець відносить наступні:
а) коли особисті папери стосуються особистого життя іншої фізичної особи, наприклад, фотографія висвітлює певні обставини особистого життя чоловіка та дружини, то в цьому випадку, для їх використання, у тому числі шляхом опублікування, згоди лише одного із подружжя є не достатньо. Для здійснення цього права необхідно отримати також і згоду іншого з подружжя, а у разі його смерті - його дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, то батьків, братів та сестер.
б) коли особисті папери, передані до фонду бібліотек або архівів з дотриманням прав усіх заінтересованих осіб (дивись коментар до статті 305 ЦК України).
в) в інших випадках, що прямо передбачені чинним законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.