Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Фізична особа, якій належать особисті папери, може усно або у письмовій формі розпорядитися ними, у тому числі і на випадок своєї смерті.

Коментар:

1. Коментована стаття передбачає право на розпорядження особистими паперами, що є складовою права на особисті папери (ст. 303 ЦК України). Однак слід зауважити, що в цьому випадку мова йтиме не стільки про розпорядження самими особистими паперами, як матеріальними благами, скільки про розпорядження тією інформацією про обставини особистого життя, що міститься в них. Це насамперед обумовлено тим, що вказана інформація зафіксована в даних документах як на матеріальному носієві і розпорядження фактичною долею матеріального носія нерозривно тягне за собою розпорядження фактичною долею і цієї інформації.

Сутність права на розпорядження особистими паперами полягає в можливості визначити їх фактичну долю а відповідно і долю інформації, що міститься в них. Так, зокрема, фізична особа має право в усній чи у письмовій формі:

а) передати особисті папери іншій особі, в тому числі і до бібліотек чи архівів;

б) відмовитись від них, шляхом заяви про це чи вчинення інших свідомих дій, що свідчать про намір особи відмовитись від особистих паперів, наприклад, викинути свій щоденник у смітничку;

в) знищити особисті папери.

2. Окремо законодавець визначає можливість розпорядження особистими паперами на момент смерті. Потрібно зауважити, що таке розпорядження повинно проводитись, як правило, в письмовій формі у заповіті особи. Однак можливо і усне розпорядження, або шляхом умовчання. В останньому випадку право на особисті папери переходить до спадкоємців за законом.