Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

2. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Коментар:

1. Боржник і поручитель не є боржниками кредитора за одним зобов'язанням. Поручителю не завжди відомо про характер взаємовідносин між кредитором і боржником за основним зобов'язанням. З огляду на це, у відповідності до ч. 1 ст. 555 ЦКУ поручитель, що отримав вимогу від кредитора, зобов'язаний повідомити про це боржника, а у разі пред'явлення до нього позову залучити боржника до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, подавши відповідне клопотання.

Без залучення боржника до участі у справі суду важко встановити і врахувати всі ті заперечення, які має боржник проти вимог кредитора. Крім того, приймаючи рішення про присудження поручителя до виконання обов'язку замість боржника та (або) покладаючи на нього відповідальність замість боржника, суд повинен враховувати умови (підстави) притягнення до цивільно-правової відповідальності боржника, що здійснити без його участі у справі практично неможливо. Тому суду, керуючись ч. 2 ст. 35 ЦПК України, доцільно залучати боржника до участі в справі за власною ініціативою, навіть якщо поручитель не заявив відповідного клопотання.

Обов'язок поручителя залучити боржника до участі в справі не залежить від виду поруки - солідарної чи субсидіарної, а також від того чи був пред'явлений раніше кредитором позов до боржника і яке рішення було прийняте. Не впливає на існування цього права й те, виконав, частково виконав чи не виконав боржник своє зобов'язання.

2. Поручитель згідно із ч. 2 ст. 555 ЦКУ має право висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, які міг би пред'явити боржник, за винятком тих, які тісно пов'язані з особою кредитора і мають особистий характер. Причому це право зберігається за ним навіть якщо боржник не має наміру скористатися цими запереченнями або ж відмовився від них чи визнав своє зобов'язання.

Поручителю при запереченні проти пред'явленого до нього кредитором позову надано право посилатися на обставини, що мали вплив на виконання боржником зобов'язань, які виникли не тільки до моменту укладення договору поруки, а й після цього. Наприклад, проти позову наймодавця про стягнення орендної плати за користування орендованим майном боржник-наймач може заперечувати, посилаючись на те, що майно фактично надавалося в найм на протязі не всього того часу, за який фактично стягується орендна плата. Таке ж заперечення може надати і поручитель, якщо кредитор пред'явить вимогу до нього. Поручитель може зіслатися також на те, що боржник частково виконав зобов'язання або на проведене між кредитором і боржником зарахування зустрічних вимог тощо.

3. На практиці дуже часто трапляється так, що поручитель, не повідомивши боржника про вимогу кредитора і, відповідно, не скориставшись правом на заперечення, виконує зобов'язання замість боржника. Скажімо, у вищенаведеному прикладі сплачує зайву суму орендної плати. У такому випадку боржник, посилаючись на абз 2 ч. 1 ст. 555 ЦКУ, має право протиставити вимогам поручителя, заявленим в порядку ч. 2 ст. 556 ЦКУ, всі ті заперечення, які він мав проти вимоги кредитора, але з вини поручителя не зміг їх надати.