Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором:

1) вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави;

2) утримувати предмет застави належним чином;

3) негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.

2. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.

3. Заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.

Коментар:

1. Володільцем предмета застави, обов'язки якого визначаються коментованою статтею, може бути заставодавець, заставодержатель або третя особа (ст. 9 Закону "Про заставу"). Не забороняє передавати предмет іпотеки у володіння третій особі і Закон "Про іпотеку" (ч. 1 ст. 9). Відтак, володільцем предмета застави може виступати не лише одна із сторін договору, але й третя особа, якщо це випливає із договору або закону. Водночас частини друга та третя даної статті встановлюють негативні наслідки втрати, псування, пошкодження або знищення предмета застави лише для заставодавця або заставодержателя. Для уникнення можливих проблем у зв'язку з втратою, псуванням, пошкодженням або знищенням предмета застави під час перебування його у володінні третьої особи доцільно у договорі застави передбачати, що юридичним володільцем даного предмета виступатиме одна із сторін договору, а третя особа - лише фактичним володільцем, а тому втрата або пошкодження предмета застави третьою особою покладатиме відповідні обов'язки щодо його заміни, відновлення або відшкодування збитків на заставодавця або заставодержателя.

2. Обов'язки, про які йде мова у ч. 1 ст. 587 ЦК, є центральними обов'язками володільця застави. Зміст першого речення ч. 1 цієї статті дає підстави вважати, що звільненим від виконання таких обов'язків володілець застави може бути лише якщо це передбачено у договорі між сторонами. Іншими законами володілець предмета застави від виконання зазначених у ч. 1 ст. 587 ЦК обов'язків бути не може. Навпаки, обсяг зобов'язань володільця предмета застави спеціальними законами може бути збільшений, що підтверджується, зокрема, змістом ст. 45 Закону "Про заставу".

3. Якщо втрата, псування, пошкодження або знищення предмета застави відбулися під час перебування його у володінні заставодавця з його вини, у останнього виникає зобов'язання замінити або відновити предмет застави, якщо інше не встановлено договором. Водночас оскільки предмет застави є істотною умовою договору застави (абзац другий ч. 1 ст. 638 ЦК) його втрата або істотне пошкодження зумовлює внесення відповідних змін і доповнень до тексту договору застави з формулюванням умов про новий предмет застави.

Якщо предмет застави був втрачений, зіпсований, пошкоджений або знищений під час його перебування у володінні кредитора-заставодержателя з його вини останній зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки. Обов'язки заставодержателя щодо відшкодування заставодавцеві реальних збитків та упущеної вигоди передбачені також у ч. 1, 2 ст. 48 Закону "Про заставу". Особливості відповідальності заставодержателів-ломбардів встановлені ч. 4 ст. 48 Закону "Про заставу". Згідно цієї норми якщо заставодержателем є ломбард або інша організація, для якої надання кредитів громадянам під заклад є предметом її діяльності, звільнення від відповідальності може мати місце лише за умови, що заставодержатель має докази, що втрата, недостача чи пошкодження предмета закладу сталися внаслідок непереборної сили. З наведеної норми випливає, що перелічені у ній заставодержателі несуть відповідальність за завдання заставодавцеві збитків у зв'язку із втратою предмета застави незалежно від вини.

4. Втрата предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає (це можливо як при володінні предметом застави заставодавцем, так і при володінні предметом застави заставодержателем), якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави, зумовлює появу у заставодержателя права вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою (пункт третій ч. 1 ст. 592 ЦК).