Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

2. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Коментар:

1. Кількість товару є однією із істотних умовою договору купівлі-продажу. Отже, під час укладення договору сторони мають обов'язково мають досягти згоди щодо неї. Кількість товару може позначатися цифрами та (або) прописом. Вона може встановлюватися у відповідних одиницях виміру. Для встановлення кількості товарів у договорі необхідно перш за все обрати одиницю виміру. Такими вважаються міри ваги (кілограми), об'єму (літри), довжини (метри), площі (квадратні метри). Одиниці виміру, що застосовуються в Україні визначаються Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11 лютого 1998 року N 113. Часто кількість товару визначається поштучно, рідше - у грошовому виміру, коли ціна є не лише виразом вартості, але й мірою кількості (наприклад, партія пряжі на суму 100 грн.).

Вибір одиниці виміру, яка використовується для позначення кількості товару, залежить від його властивостей. Так, якщо товаром виступають індивідуально визначені речі, їх кількість визначається поштучно. Кількість родових речей визначається, як правило, мірами ваги, об'єму, довжини, тощо. При продажу товарів кількох найменувань кількість має бути визначена окремо відповідно до товару кожного найменування. Крім того, слід враховувати те, що багато речей мають такі властивості, які дозволяють вимірювати їх різними одиницями виміру. Наприклад, кількість олії можна визначати у кілограмах або літрах.

Кількість товару може змінюватися під впливом фізичних та хімічних чинників. Наприклад, повітря, сонячні промені можуть стати причиною таких процесів як усушка, утруска, випаровування тощо. Відтак, кількість деяких товарів (зернових, цукру, фруктів) може визначатися з певною похибкою (наприклад, 10000 тон +/-5 %).

2. Сторони у договорі можуть визначити не одиницю виміру, а порядок визначення кількості товару. Так, у договорі енергопостачання, у якості покупцем виступає фізична особа, кількість енергії не визначається. Особа вправі використовувати енергію для побутового використання у потрібній кількості. Кількість спожитої енергії визначається за даними лічильника, який фіксує інформацію про її фактичне спожиття або іншими передбаченим договором способом.