Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

2. Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

3. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Коментар:

 1. Коментована стаття встановлює правові наслідки порушення умови договору щодо кількості та передачі товару покупцеві в іншій кількості, ніж передбачено договором купівлі-продажу. При цьому законодавець виділяє два випадки порушень: а) передача товару в меншій кількості (ч. 1); 2) передача товару в більшій кількості (ч. 2). Аналіз інших ст. ЦК дає підстави для висновку, що наслідки порушення зобов'язання з передачі товару у кількості, встановленій договором визначаються також ст. 611 ЦК.

У випадку передачі меншої кількості товару, ніж передбачено договором покупець має право обрати один із наступних варіантів поведінки: 1) вимагати передання кількості товару, якої не вистачає; 2) відмовитися від переданого товару та його оплати; 3) якщо товар вже оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

При цьому законодавець не встановлює жодних вимог щодо строків, які може встановлювати продавець для передачі товару. (На відміну від ст. 666 ЦК, відповідно до якої покупець вправі встановити розумний строк для передачі при належностей та документів, що стосуються товару, продавцем).

Реалізація права на відмову від прийняття товару одночасно покладає на покупця обов'язок забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця (ч. 1 ст. 690). При цьому витрати покупця у зв'язку із зберіганням та поверненням товару підлягають відшкодуванню продавцем (ч. 3 ст. 690 ЦК).

Слід підкреслити, що коментована стаття регулює випадки порушення умови договору щодо кількості товару. Відтак, якщо договором купівлі-продажу була передбачена можливість передачі товару у меншій кількості (наприклад, 10000 тон +/-5 %), це не вважатиметься порушенням, а, відтак, ст. 670 ЦК не буде застосовуватися.

Крім того, якщо продавець передав меншу кількість товару, ніж передбачено договором, сторони можуть укласти додаткову угоду до нього, якою встановити обов'язок покупця оплатити товар, у фактично одержаній кількості.

2. Якщо порушення умов договору щодо кількості виявилося у передачі більшої кількості товару, ніж це встановлено договором, наступають наслідки, передбачені ч. ч. 2 та 3 коментованої статті. Зокрема, у покупця виникає обов'язок попередити про це продавця. Законодавець не встановлює строків, у які покупець повинен зробити таке повідомлення. Відтак, для уникнення непорозумінь вказане питання доцільно врегулювати у договорі. Якщо у договорі зазначені строки не встановлені, на наш погляд, покупець повинен це зробити пізніше 24 годин після того, як дізнається про те, що йому передано більшу кількість товару. У випадку якщо предметом договору є товар, що швидко псується, покупець повинен повідомити продавця про надходження більшої кількості товару відразу після того, як цей факт стане йому відомим. Законодавець також не визначає форму, у якій повинно бути зроблено вказане повідомлення. На наш погляд, його слід робити у такій формі, щоб у випадку виникнення спору можна було підтвердити, що покупець виконав обов'язок, покладений на нього законом. Наприклад, у формі листа з описом та з повідомленням. Після отримання такого повідомлення продавець має право розпорядитися ним у розумний строк. На наш погляд, розумним вважається такий строк, протягом якого сумлінний продавець міг би розпорядитися товаром за даних обставин. При цьому до уваги повинні братися лише об'єктивні чинники, а не суб'єктивна можливість конкретного продавця здійснити розпорядження. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар. Разом із тим, це правило є диспозитивним, відтак сторони у договорі можуть встановити інші наслідки передачі продавцем більшої кількості товару, ніж передбачено договором. Крім того, слід враховувати те, що можливість прийняти більшу кількість товару є правом продавця, а не обов'язком, відтак, він може відмовитися від прийняття більшої кількості товару.

Разом із тим, слід звернути увагу й на те, що реалізація покупцем прав, встановлених коментованою ст., залежить і від виконання ним обов'язку щодо повідомлення продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, покладеного на нього ст. 688 ЦК.

3. Якщо покупець скористався правом, наданим йому ч. ІІ коментованої ст. і прийняв товар у більшій кількості, ніж це передбачено договором, він повинен додатково оплатити товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору. Разом із тим, сторони можуть укласти додаткову угоду до договору, якою встановити іншу ціну на надлишок товару.