Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.

2. У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

3. Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.

Коментар:

1. У випадку укладення сторонами консенсуального договору дарування, права та обов'язки сторін виникають після досягнення згоди з усіх істотних умов договору у передбаченій законом формі. За таким правочином встановлюється обов'язок передати дарунок у майбутньому. Тому, якщо момент укладання договору не співпадає з моментом його виконання, дарувальник зобов'язаний передати дарунок обдаровуваному у той строк або термін, що визначений договором. Строк (термін) передачі речі, що є предметом договору дарування встановлюється у договорі або залежить від настання певної обставини. Зокрема, у договорі може бути передбачено, що дарунок повинен бути переданий через певний строк - кілька днів, місяців, років від моменту укладення договору або від дня настання певної події, що вказана у договорі. Або договором може бути обумовлено, що передача дарунку має відбутися у певний термін (наприклад, по досягненню певного віку обдаровуваним тощо). Крім того, закон дозволяє укладання договору дарування, за яким дарувальник зобов'язується передати дарунок обдаровуваному лише у випадку настання відкладальної обставини, тобто обставини, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (ч. 1 ст. 212 ЦК) (наприклад, одруження обдаровуваного, народження у нього сина, зайняття певної посади тощо).

2. Обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному, що встановлений у першій частині коментованої статті, кореспондується з правом обдаровуваного вимагати передачі такого дарунку.

У разі настання певного строку чи терміну або обставини, визначеної договором дарування, з якими пов'язується передача дарунку дарувальнику, обдаровуваний має право не лише на отримання дарунку, а й право вимагати його передачі, а дарувальник зобов'язаний передати обумовлений договором дарунок. Якщо дарувальник не виконує свій обов'язок щодо передачі дарунку, то обдаровуваний вправі вимагати від нього дарунок або ж на вимогу обдаровуваної особи дарувальник зобов'язаний відшкодувати вартість такого дарунку з врахуванням положень глави 51 ЦК про відповідальність за порушення зобов'язань. У зв'язку з останнім, слід врахувати, що у договорі дарування повинен бути чітко визначений предмет договору, вартість якого, у випадку необхідності, можна було б визначити.

Положення коментованої норми спрямовані на забезпечення сумлінного ставлення дарувальника до свого обов'язку передати дарунок у майбутньому (обіцянки подарувати певне майно).

3. Положення ЦК не передбачають можливість дарування на випадок смерті. Розпорядження про передачу майна після смерті особи оформлюється заповітом. Майно за договором дарування може бути передане лише за життя дарувальника або обдаровуваного. Адже майнові відносини, що виникають на підставі договору дарування мають особистий характер, а тому смерть будь-якого учасника договору дарування припиняє зобов'язання передати певне майно у дарунок. Тому передане та прийняте на підставі договору дарування майно належить обдаровуваному на праві власності, і у разі його смерті воно включається до складу спадщини та переходить до спадкоємців обдаровуваного.

Проте закон по-іншому регулює ситуацію, коли був укладений консенсуальний договір дарування, за яким передача дарунку мала відбутись у майбутньому та пов'язувалась із настанням певного строку (терміну) або відкладальної обставини. Зокрема, якщо настане смерть дарувальника чи обдаровуваного до настання строку (терміну) чи відкладальної обставини, встановленої у договорі дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, то відповідно: спадкоємці обдаровуваного не вправі вимагати від дарувальника виконання його зобов'язань за договором, а до спадкоємців дарувальника не переходить зобов'язання щодо передачі дарунку обдаровуваному.

Законом встановлено, що договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому у випадку смерті дарувальника або обдаровуваного припиняється. Таким чином у спадкоємців зазначених осіб не виникає жодних прав чи обов'язків за даним договором. Останнє не стосується випадку, коли строк (термін) чи відкладальна обставина настали до моменту смерті дарувальника або обдарованого. І якщо фактична передача дарунку ще не відбулася, обдаровуваний або його спадкоємці вправі вимагати передання дарунку, що був предметом договору дарування, а спадкоємці дарувальника повинні виконати його обов'язок за договором. Аналогічні правові наслідки наступають також у випадку оголошення померлим дарувальника або обдаровуваного.