Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.

2. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.

3. Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Коментар:

1. Однією з особливостей договору пожертви є наявність у пожертвувача комплексу додаткових прав, пов'язаних з контролем за реалізацією договору обдаровуваним та специфічні підстави розірвання договору пожертви.

Традиційна конструкція договору дарування, закріплена законодавцем ст. ст. 717 - 728, не передбачає можливості дарувальника здійснювати після укладання договору подальший вплив на хід його виконання обдаровуваним. Більш того, подібна діяльність забороняється законодавством у нормі ч. 2 ст. 717 ЦК про неможливість договору дарування встановлювати обов'язки на користь дарувальника. Дарувальник має право лише вимагати вчинення певних дій на користь тертої особи або утриматись від таких (ч. 2 ст. 727 ЦК). Правило частини першої коментованої статті містить додаткове право пожертвувача контролювати за використанням пожертви в цілях обумовлених договором.

2. Як вище зазначалося, договір пожертви укладається з чітко визначеною метою використання переданого майна. Тому порушення зазначеного обов'язку обдарованим має наслідки, обумовлені у частині другій та третій коментованої статті.

Тобто зміна цільового призначення пожертви може мати місце лише за згодою пожертвувача. Особистий характер пожертви зумовлює також ту обставину, що у випадку смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи - пожертвувача згоду на зміну умов договору щодо використання переданого майна може надати лише суд. Правонаступники, а також спадкоємці пожертвувача позбавлені, згідно вимог чинного законодавства, даної правової можливості.

3. Використання переданого у пожертву майна всупереч його цільовому призначенню, обумовленому у договорі, має наслідком його розірвання у судовому порядку. Зазначена вимога може бути також задоволена обдарованим добровільно. При цьому дане право належить не лише пожертвувану, а і його спадкоємцям та правонаступникам.

Договором може бути також передбачено додаткові штрафні санкції за використання переданого майна не за цільовим призначенням. Реалізація даної умови, однак, не звільняє обдаровуваного від обов'язку використання пожертви згідно мети договору або отримання дозволу пожертвувача на зміну цільового призначення переданого майна. Крім того, встановлення подібних санкцій не позбавляє пожертвувача та його правонаступників права вимагати розірвання договору пожертви.