Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

2. Договором ренти може бути встановлений обов'язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку.

Коментар:

1. Договір ренти є самостійним видом договорів, направлених на передачу майна у власність. Від інших договорів цієї групи він відрізняється обсягом та особливим характером відносин, що складаються між сторонами. Об'єм зустрічного задоволення, що належить одержувачу ренти за договором, носить невизначений характер, оскільки зобов'язання по виплаті ренти діє або безстроково, або на строк життя одержувача (за договором довічного утримання (догляду)). Таким чином договір ренти відноситься до групи алеаторних (ризикових) договорів. Елемент ризику, що приймається кожною з сторін в силу укладення договору, полягає у вірогідності того, що або один, або другий контрагент фактично отримає зустрічне задоволення меншого об'єму, ніж ним самим надане. Характерною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його одразу ж після отримання, за винятком спеціально обумовлених у законі або договорі випадків. А одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання з боку платника по виплаті ренти.

2. Із визначення договору ренти випливає його реальний (п. 2 ст. 640 ЦК) характер, оскільки для його укладення окрім втілення договору у відповідну (складну письмову) форму, необхідна ще й передача платникові ренти майна у власність. Якщо під виплату ренти передається нерухоме майно, договір ренти набуває ознак консенсуального правочину, оскільки правостворююча сила договору ренти безпосередньо пов'язана з актом його державної реєстрації.

Відповідно, договори ренти можуть мати односторонній та взаємний характер. Реальні договори ренти, за якими передача рухомого майна здійснюється за моделлю договору дарування, є односторонніми, а консенсуальні договори ренти, за якими передача нерухомого майна здійснюється за моделлю договору купівлі-продажу, є двосторонніми (взаємними).

Платність договору ренти обумовлена тим, що майно передається в обмін на надання певної грошової суми або в іншій формі. Право отримання рентних платежів (ренти, рентного доходу) виникає у одержувача ренти лише після передачі майна під виплату ренти. З цього ж моменту виникає обов'язок з виплати рентних платежів у платника ренти.

3. Сторонами договору ренти є одержувач ренти, який передає своє майно у власність платнику ренти. Одержувачів ренти, так же як і її платників може бути декілька. Права одержувача ренти можуть передаватися шляхом уступки права вимоги.

4. Істотними умовами договору ренти є: найменування сторін за договором; предмет договору; умови, на яких майно передається під виплату ренти; форму та розмір ренти; строки виплати ренти; відповідальність платника за прострочення ренти; право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; ризик випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти (п. 80 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 20/5 від 03.03.2004 р.).

Предмет договору ренти визначений у п. 1 ст. 731 ЦК, як майно. Поняття майна наводиться у ст. 190 ЦК. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Виходячи з формулювання п. 1 ст. 731 ЦК одержувач ренти передає її платнику майно у власність. Відповідно до п. 1 ст. 316 ЦК правом власності є право особи на річ (майно). Таким чином предметом договору ренти може бути лише речі (як рухомі, так і нерухомі), готівкові кошти та документарні цінні папери. Безготівкові кошти, бездокументарні цінні папери, а також інші майнові права, які не можуть передаватися платнику ренти у власність, предметом договору ренти виступати не можуть.

Предметом договору ренти можуть бути грошові кошти, зокрема національна валюта України - гривня. Предметом договору ренти можуть виступати грошові кошти в іноземній валюті у випадках, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Декретом Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (лист Національного банку України N 18-313/651-1516 від 20.02.2004 р.).

Істотною умовою, який визначає вид договору ренти, є строк. Він диференціює ренту на безстрокову, тобто ту, що не має строку припинення платежу, та строкову.

Важливою умовою договору ренти є умови про періодичність, розмір та забезпечення виплати ренти. При всьому різноманітті форм рентних платежів грошовий еквівалент договору повинен бути визначений сторонами в обов'язковому порядку.