Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором.

2. Виконавець має право використати одержаний ним результат робіт також для себе, якщо інше не встановлено договором.

Договором може бути передбачено право виконавця передавати результати робіт іншим особам.

Коментар:

1. Законодавство України не достатньо чітко врегульовує відносини з приводу розподілу прав сторін на результати НДР або ДКТР робіт. З однієї сторони, замовник, що фінансував проведення наукових досліджень, має право на одержання їх результату. З іншої - результати робіт часто носять творчий характер, тобто є об'єктами інтелектуальної власності та являються нематеріальними благами, хоча і виражаються у відповідній матеріальній формі. Права на такі результати мають бути надані їх творцю - виконавцю за договором про виконання НДР та ДКТР. Тому законодавець, регламентуючи відносини по розподілу прав на результати робіт, мав забезпечити додержання балансу прав та інтересів обох сторін правочину. Як наслідок, у коментованій ст. 896 ЦК України - "Права сторін на результати робіт" превалюють диспозитивні норми, що надають можливість сторонам на власний розсуд у межах, визначених законодавством, врегулювати відносини по розподілу прав на досягнуті науково-технічні результати.

2. За змістом даної статті замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт має право використовувати передані йому результати у межах і на умовах, встановлених договором. Виконавець має право, якщо інше не встановлено договором, використати одержаний ним результат робіт також для себе.

Таким чином, сторони можуть врегулювати відносини по розподілу своїх прав на досягнуті результати робіт на власний розсуд шляхом фіксації відповідної умови у договорі. При цьому замовнику надається можливість використання досягнутого результату, у тому числі шляхом надання чи відчуження прав на нього третім особам, якщо така можливість допускається договором, а виконавець вправі його використовувати для задоволення особистих потреб.

Слід також враховувати, що у випадку, якщо досягнуті результати НДР або ДКТР мають ознаки об'єктів права інтелектуальної власності, то у разі невизначення питання розподілу прав на досягнуті результати застосовується правило ч. 2 ст. 430 ЦК України, відповідно до якої майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

3. Законодавство не розкриває зміст права "використання результату для себе", що вживається у другій частині коментованої статті. Проте, таке право має охоплювати можливість виконавця застосовувати досягнуті результати НДР чи ДКТР при проведенні інших розробок та досліджень, можливість їх патентування чи забезпечення охорони як об'єктів авторського права, якщо у договорі відсутня заборона на вчинення подібної діяльності.

Договором може бути також передбачено право виконавця передавати результати робіт іншим особам. Водночас, така правомочність виникає у виконавця лише у випадку безпосередньої вказівки договору. Тому питання розподілу прав на результат проведених НДР та ДКТР відіграє пріоритетне значення для задоволення інтересів сторін та має бути погоджене замовником та виконавцем при підписанні чи у процесі виконання договору.