Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний:

1) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором;

2) додержувати вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності;

3) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

4) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;

5) своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі;

6) негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

Коментар:

1. Договори на виконання НДР або НДКТ є двосторонніми, тому обов'язки виконавця кореспондують відповідним правам замовника, і навпаки. Враховуючи таку особливість зазначених договорів, законодавець у цілях нормативної економії сформулював лише обов'язки сторін, зафіксувавши відповідні положення у змісті ст. ст. 897 - 898 ЦК України.

Загальний перелік обов'язків виконавця визначений у ст. 897 ЦК України. Сформульована в коментованій статті правова модель розподілу прав та обов'язків виконавця може додатково деталізуватися сторонами при укладенні договору, за умови, що фіксація у його змісті інших обов'язків та прав не суперечить чинному законодавству України.

2. У положеннях ст. 897 ЦК України закріплена достатньо значна кількість обов'язків виконавця у договорі про виконання НДР та ДКТР. Проведення аналізу змісту даних законодавчих положень свідчить про можливість їх об'єднання у дві групи. Перша, пов'язана з належним виконанням дорученої роботи та передачею її результату замовникові. Друга - стосується додержання режиму конфіденційності та вимог законодавства про інтелектуальну власність.

3. Оскільки вирішальне значення для виконання договору має діяльність виконавця, то його основним обов'язком є проведення робіт відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики та передачі замовнику результату у встановлений договором строк.

У договорі про виконання НДР їх проведення, за загальним правилом, має бути забезпечене особисто виконавцем. Проте до реалізації договору про здійснення дослідно-конструкторської діяльності може бути залучена третя особа - субвиконавець, якщо інше не встановлене сторонами.

Виконавець повинен вжити всіх можливих заходів для належного здійснення своїх зобов'язань за договором. Тому у разі, якщо складність поставленого технічного завдання чи незабезпеченість наукових чи дослідних робіт необхідними матеріальними або фінансовими ресурсами не дозволяють вчасно виконати взяті на себе зобов'язання, виконавець повинен негайно повідомити про цю обставину замовника. У цьому аспекті на замовника покладається обов'язок до моменту початку робіт погодити з виконавцем зміст, строки та необхідні умови виконання технічного завдання, можливість досягнення запланованих техніко-економічних показників тощо. У разі його невиконання, боржник не може бути притягнутий до відповідальності за порушення зобов'язання, оскільки має місце факт невиконання свого обов'язку замовником.

Реалізація договору не завжди пов'язана з можливістю досягнення запланованого результату. Договір на виконання наукових досліджень буде вважатися виконаним навіть тоді, коли теоретично чи експериментально доведена неможливість вирішення поставленої задачі. Тобто, коли досягнутий негативний результат. У цьому випадку виконавець зобов'язаний призупинити дослідження та повідомити замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

Закон не містить чітких строків, протягом яких виконавець зобов'язаний повідомити про об'єктивну неможливість одержання результату, а замовник прийняти рішення щодо подальшої доцільності проведення наукових досліджень. Лише у ст. 897 ЦК України йде мова про негайне повідомлення виконавця про неможливість досягнення запланованого результату. Враховуючи, що дана обставина має бути належним чином доведена (науковими звітами, результати проведених дослідів тощо), тому можливе надіслання виконавцем негайного повідомлення про неможливість виконання технічного надання, а пізніше - надання необхідної підтверджуючої документації. Враховуючи недостатній рівень законодавчого регулювання даних процедур, з метою попередження можливих конфліктів між сторонами, регламентацію відносин, пов'язаних з реалізацією обов'язку виконавця повідомити про неможливість досягнення очікуваного результату, доцільно забезпечити при укладанні договору.

У разі досягнення запланованого результату, який, однак, має недоліки, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або у договорі, виконавець повинен забезпечити своїми силами та за свій рахунок усунення допущених недоліків. Покладення даного обов'язку на виконавця має місце лише тоді, коли недоліки у роботі допущені з його вини. Тому у разі доведення виникнення недоліків внаслідок дій замовника чи неякісною розробкою технічного завдання, наданням неповної інформації, необхідної для виконання роботи, їх усунення може здійснюватися виконавцем за рахунок замовника, якщо така можливість погоджена сторонами.

Законодавство не визначає форму повідомлення про виявлену неспроможність одержання очікуваних результатів або про недоцільність продовження роботи. Однак, враховуючи важливість такого повідомлення для виконавця, для якого можуть виникнути правові наслідки, сформульовані ст. 899 або 900 ЦК України, доцільно письмово доводити таку інформацію до відома замовника.

4. Друга група обов'язків виконавця спрямована на забезпечення додержання режиму конфіденційності та вимог про охорону результатів творчої діяльності.

Враховуючи, що результати робіт за договором про виконання НДР та ДКТР досить часто є об'єктами творчої діяльності, то на виконавця покладається обов'язок додержуватися вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності. Виконавець зобов'язаний належним чином оформити договірні відносини з безпосередніми авторами наукових розробок у разі їх залучення до виконання обумовленої договором наукової діяльності. У тому випадку, якщо автори перебувають у трудових відносинах з юридичною особою - виконавцем, останній повинен передбачити передачу майнових прав на створений результат безпосередньо у трудовому договорі чи у спеціально оформленому правочині, підписаному сторонами. Аналогічний обов'язок виникає у виконавця у разі залучення третіх осіб до виконання договору, що не пов'язані з ним трудовими відносинами. Якщо їх розробки були включені до результату робіт чи стали основою відповідних наукових та експериментальних досліджень, з зазначеними особами доцільно укласти договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

За окремим погодженням з замовником виконавець може забезпечити проведення заходів, пов'язаних з визначенням прав третіх осіб на результат робіт чи на їх окремі елементи. Зокрема, провести експертизу на патентну чистоту створеної науково-технічної продукції. Останній захід є особливо дієвим у випадку наступного патентування досягнутого у процесі реалізації договору на виконання НДР та ДКТР технічного рішення. У такому випадку проведення експертизи буде трактуватися як початковий етап процедури патентування нового продукту, пристрою чи процесу.

У випадку, якщо для досягнення науково-технічного результату необхідно використати раніше створені результати інтелектуальної діяльності, права на які належать третім особам, виконавець повинен погодити з замовником можливість придбання прав на створений ними результат на підставі ліцензійного чи іншого договору у сфері інтелектуальної власності. У такому разі кошторис виконання НДР та ДКТР підлягає відповідному перерахуванню. За відсутності згоди замовника та у випадку, якщо невикористання об'єкту інтелектуальної власності третьої особи унеможливить чи суттєво ускладнить досягнення очікуваного результату, виконавець за змістом п. 6 ч. 1 ст. 897 ЦК України зобов'язаний негайно повідомити про дану обставину іншу сторону.

Крім додержання прав інтелектуальної власності виконавець зобов'язаний утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, вживати заходів для захисту одержаних результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника. Насамперед, йде мова про додержання режиму конфіденційності під час проведення робіт, а у випадку, встановленому договором - то і після їх завершення. Проте у разі, якщо створений науковий результат має характеристики об'єкта інтелектуальної власності, виконавець повинен погодити можливість його додаткової правової охорони як об'єкта авторського чи патентного прав. З цією метою сторони можуть розглянути питання, пов'язані з патентуванням чи забезпеченням іншої форми правової охорони. Зокрема, визначити особу заявника, патентовласника, погодити строки та витрати, пов'язані з експертизою заявленого об'єкта тощо.