Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти може здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом (пряме змішане сполучення).

2. Відносини організацій, підприємств транспорту, що здійснюють перевезення у прямому змішаному сполученні, визначаються за домовленістю між ними.

Коментар:

1. Договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні є одним із самостійних договорів перевезення. Його значення і роль полягають в правовому регулюванні процесу перевезення, в якому приймають участь два або більше видів транспорту, а також пояснюється різноманітністю транспортної системи держави та різним її технологічним рівнем, що відповідно створює об'єктивну неможливість задоволення вимог споживачів одним видом транспорту.

Перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні регулюється як ЦК України (ст. 913 ЦК України) і транспортним законодавством (ст. 79 - 99 СЗ України, ст. 56 ЗУ "Про автомобільний транспорт", однак в КТМ України та ПК України норми про пряме змішане перевезення відсутні), а також правилами змішаних перевезень вантажів, які затверджуються відповідними транспортними міністерствами (наприклад, Правила перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, затверджені наказом Міністерства транспорту України 28 травня 2002 року), так і за домовленістю між сторонами.

Відповідно до ч. 1 коментованої статті, основна особливість договору перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти в прямому змішаному сполученні полягає в тому, що перевезення здійснюється кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом. Договір перевезення в прямому змішаному сполученні укладається одночасно і безпосередньо між відправником вантажу і транспортним підприємством - перевізником, який є законним представником усіх транспортних організацій, віднесених до даного виду сполучення. Особливість даного договору полягає, також, в його змісті, зокрема, у мовах договору: про строк доставки вантажу, який збільшується на час, необхідний для переміщення вантажу з одного транспорту на інший; про забезпечення збереження вантажу із урахуванням того, що цей обов'язок поділяється серед усіх транспортних організацій, які приймають участь у процесі перевезення; про сплату провізної плати та всіх необхідних платежів.

2. В ч. 2 коментованої статті зазначається, що відносини організацій, підприємств транспорту, що здійснюють перевезення у прямому змішаному сполученні, визначаються за домовленістю між ними. Тобто перевізники (як початковий, так і наступні) розподіляють між собою обов'язки щодо вивантаження (завантаження) вантажу, вивезення вантажу зі станції, порту, пристані, зберігання вантажу тощо.