Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.

2. За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

Коментар:

1. Відповідно до ч. 1 коментованої статті, у разі необхідності здійснення систематичних перевезень перевізник і власник (володілець) вантажу можуть укласти довгостроковий договір. Даний договір має плановий характер. Довгостроковий договір перевезення вантажу може укладатися на різних видах транспорту (на річковому транспорті він відомий як навігаційний, на автомобільному - річний договір), а також у разі здійснення прямого замішеного перевезення. Наприклад, довгострокові договори є підставою здійснення місячного планування перевезення вантажів залізницями. А у разі потреби одночасно з місячним замовленням надаються плани перевезень вантажів маршрутами (ст. 18 СЗ України).

2. Законодавець ч. 2 ст. 914 ЦК України визначає довгостроковий договір як договір за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. Крім того в коментованій статті наводиться перелік істотних умов довгострокового договору, а саме: обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків. Однак даний перелік істотних умов довгострокового договору не є вичерпним. Кодекс допускає існування інших умов перевезення, що можуть передбачатися транспортним законодавством (залежно від виду транспорту) та за домовленістю між сторонами.