Кодекс торгового мореплавания Украины (КТМ Украины) с комментариями к статьям

Стаття 209. Право фрахтувальника на укладання договорів перевезення

Якщо судно зафрахтоване для перевезення вантажів, фрахтувальник має право від свого імені укладати договори перевезення вантажів, підписувати чартери, видавати коносаменти та інші перевізні документи. Він несе відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з цих документів, зокрема з коносаментів або інших перевізних документів.

Коментар:

У випадку, якщо зафрахтоване судно використовується фрахтувальником для перевезення власних вантажів, відносини між судновласником і фрахтувальником регулюються виключно договором чартеру (фрахтування). Проте, нерідко фрахтувальник використовує судно для перевезення вантажів третіх осіб. В такому випадку він укладає з цими особами договір перевезення вантажів від свого імені, виступаючи по відношенню до третіх осіб - вантажовласників в якості перевізника.

Договір перевезення вантажу оформлюється за допомогою рейсового чартеру, коносаменту, морської накладної, букінг-ноту, інших перевізних документів. Підписуючи такі документи фрахтувальник приймає на себе відповідальність перевізника. Тобто, фрахтувальник відповідає за збереження прийнятого ним до перевезення вантажу у відповідності із вимогами ст. 179 Кодексу (див. коментар до неї).

На відміну від чартеру коносамент або інші перевізні документи відповідно до законодавства можуть підписуватися не самим перевізником, а його агентом або капітаном судна. Проте, при їх підписанні вказані особи діють від імені перевізника. Таким чином, хоча капітан судна підкоряється у навігаційно-технічному відношенні судновласнику, підписання ним коносаменту або іншого перевізного документу тягне за собою відповідальність фрахтувальника перед вантажовласником, оскільки в комерційному відношенні капітан судна підпорядкований фрахтувальнику.

Таким чином, відповідно до коментованої статті фрахтувальник несе відповідальність перед вантажовласниками за втрату або пошкодження вантажу і в тому випадку, коли коносамент або інші перевізні документи були підписані від його імені іншими особами (агентом, капітаном судна), що уповноважені на це договором або законом.

Научно-практический комментарий:

1. Законодатель четко не определил, является ли перечень документов, предусмотренный ч. 2 комментируемой статьи, исчерпывающим. Очевидно, такой вывод можно сделать, учитывая и то, что абз. 1 ч. 1 комментируемой статьи не содержит отсылки к ст. 126 АПК РФ, в которой предусматриваются и иные документы, прилагаемые к заявлению. В арбитражной практике в связи с этим возникают споры. Так, при рассмотрении заявления индивидуального предпринимателя о признании незаконным и отмене постановления Инспекции Министерства Российской Федерации по налогам и сборам о привлечении к административной ответственности по ст. 14.5 КоАП Определением судьи заявление оставлено без движения в связи с тем, что предприниматель в нарушение требований ст. 125, 126 АПК РФ не приложила к заявлению свидетельство о предпринимательской деятельности, протокол об административном правонарушении, доказательства принадлежности киоска на праве собственности или аренды, выписку из паспорта. Предпринимателю предложено в срок до 29 декабря 2004 г. устранить указанные обстоятельства, послужившие основанием для оставления заявления без движения. Определением суда от 12 января 2005 г. заявление об оспаривании постановления административного органа возвращено предпринимателю в связи с непредставлением истребуемых документов в установленный срок.
Предприниматель обратилась с кассационной жалобой, в которой отмечалось, что ст. 209 АПК РФ содержит исчерпывающий перечень документов, прилагаемых к заявлению об оспаривании решения административного органа.