Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Управитель управляє майном особисто, крім випадків, встановлених статтею 1041 цього Кодексу.

2. Управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані з управлінням майном, зобов'язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна.

3. У правочинах щодо майна, переданого в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується про те, що вони вчинені управителем. У разі відсутності такої вказівки управитель зобов'язується перед третіми особами особисто.

Коментар:

1. Загальні положення про здійснення управління майном регулюються ст. 1038 ЦК України.

Частиною 1 цієї норми ЦК закріплено загальне правило, згідно з яким управитель здійснює управління майном особисто, крім випадків, встановлених ст. 1041 ЦК (передання права управління майном іншій особі (замісникові), що зумовлено довірчим характером договору управління і пов'язано з особливими вимогами до особистості управителя і здійсненням управління визначеним управителем.

З питанням здійснення управління пов'язане питання делегування управителем окремих повноважень з управління третім особам, що обумовлено необхідністю використання знань і досвіду кваліфікованих фахівців, які спеціалізуються в наданні окремих видів послуг. Наприклад, такий складний механізм, як управління цінними паперами та грошовими коштами вимагає залучення фахівців з різних галузей і, відповідно, наділення їх певними повноваженнями. Зберігач, реєстратор, банк, дилери, брокери та інші не виступають безпосередньо сторонами договору управління, проте в довірчих правовідносинах займають окреме становище. Здійснюючи окремі функції управління, вони набувають статусу довірених осіб (фідуціаріїв).

Управитель має право передавати управління майном іншій особі в прямо передбачених законом випадках (див. коментар до ст. 1041 ЦК).

2. Згідно із ч. 2 ст. 1038 ЦК управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані з управлінням майном, зобов'язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна. Повідомлення управителя контрагентів про те, що він є управителем, має бути вчинене у формі, в якій вчинено відповідний правочин.

3. За змістом ч. 3 ст. 1038 ЦК управитель зобов'язаний вказати письмово у тексті правочину про свій статус управителя щодо майна, переданого в управління. У разі відсутності такої вказівки управитель зобов'язується перед третіми особами особисто та несе відповідальність перед ними тільки належним йому майном. Крім того, це не звільняє його від зобов'язання належного виконання договору управління майном.