Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Коментар:

1. Належним виконанням договору позики з боку позичальника є повернення отриманих грошових коштів або речей, визначених родовими ознаками, у строк, вказаний у договорі позики, та в порядку, передбаченому договором позики. При цьому в коментованій статті встановлене правило, що якщо строк повернення позики договором не передбачений, то позика підлягає поверненню позичальником протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги.

Місце виконання зобов'язання щодо передачі речей або грошей позикодавцю визначається на підставі ст. 532 ЦК. Так, місцем виконання грошового зобов'язання по поверненню грошових коштів, отриманих за позикою, буде вважатися місце проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання. Місцем виконання зобов'язання по поверненню речей, визначених родовими ознаками, буде місце знаходження боржника.

2. Відповідно до ч. 2 коментованої статті, дострокове повернення позики допускається лише за договором безпроцентної позики. Це, зокрема, відповідає загальному правилу, встановленому ст. 531 ЦК, відповідно до якої боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Враховуючи, що метою процентної позики є в тому числі і отримання прибутку, а розмір відсотків за користування позикою залежить від часу користування позикою, то дострокове повернення оплатної позики буде суперечити суті зобов'язання. До речі, в Україні висловлювалися пропозиції щодо встановлення штрафних санкцій за дострокове повернення кредиту. Тому дострокове повернення боргу за оплатною позикою допускається, якщо таке право прямо передбачено договором. Сторони також можуть прямо встановити в договорі неприпустимість дострокового повернення позики незалежно від того, нараховуються проценти чи ні.

3. Частина 3 коментованої статті закріплює норму щодо моменту повернення позики, згідно з якою позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, зарахування грошових коштів, що позичалися, на його банківський рахунок. Дозволимо собі знову не погодитися з позицією коментаря до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України за редакцією О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової та В. В. Луця (Київ, Юрінком Інтер, 2005 р.) про те, що визначене ч. 3 ст. 1049 є імперативним і не може бути змінене волею сторін договору позики. Наприклад, якщо грошова позика повертається фізичній особі - позикодавцю, яка не має рахунку в банку. В цьому випадку грошові кошти будуть повертатися в готівковій формі, а такий спосіб, зокрема, не передбачений ч. 3 ст. 1049. Також можливим є повернення позики шляхом акцепту переказного векселя, векселедавцем по якому виступає позикодавець.

Виконання за безоплатним договором позики полягає у поверненні позичальником отриманої в борг суми. Якщо договір позики є оплатним, його належне виконання (позичальником) передбачає також оплату в повному обсязі процентів за користування грошовими коштами.