Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

Стаття 246. Довіреність юридичної особи

1. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

 

Коментар:

 

1. ЦК закріплює положення про те, що довіреність від імені юридичної особи може видаватись: а) органом юридичної особи або б) іншою особою, в залежності від того, яким є вид, організаційно-правова форма юридичної особи.

Під "органом юридичної особи" слід розуміти органи, уповноважені здійснювати управління юридичною особою на підставі закону та установчих документів, тобто вищі органи управління та виконавчі органи (наприклад, ст. ст. 98, 99, 101, 159, 161 ЦК, ст. ст. 41, 47, 58, 62 Закону "Про господарські товариства").

Довіреність, складена від імені юридичної особи, підпорядковується загальним положенням про форму довіреності (ст. 245 ЦК) та її обов'язкові реквізити (ст. 247 ЦК) з урахуванням того, що довіреність юридичної особи має бути скріплена її печаткою.

Якщо особа є уповноваженою на вчинення правочинів в силу закону, інших нормативних актів або установчих документів, оформлення довіреності на здійснення таких дій не є обов'язковим. В цьому випадку відповідно до абзацу другого пункту 42 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від представників вимагаються документи, які передбачають зазначені повноваження та посвідчують їх службове становище. Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган, нотаріусом витребовується документ, який підтверджує повноваження цього органу та розподіл обов'язків між членами колегіального органу (статут, засновницький договір, установчий акт, постанова про обрання посадових осіб тощо) (абзац четвертий пункту 42 Інструкції).

2. Оскільки право на передоручення виникає на підставах, передбачених договором або законом (див. коментар до ст. 240 ЦК), філії та представництва юридичної особи мають право видавати довіреності іншим суб'єктам лише у випадках, коли таке право передбачено в законі або в договорі, на якому ґрунтуються їхні представницькі повноваження. Суб'єктивне право філій та представництв видавати довіреності не може засновуватись на акті органу юридичної особи або на виданих на ім'я їх керівників довіреностях.