Кодекс торгового мореплавания Украины (КТМ Украины) с комментариями к статьям

Стаття 221. Повернення судна лізингодавцю

У разі повернення судна лізингодавець має право на частину лізингової плати, належної за користування судном. Внески, сплачені лізингоодержувачем у рахунок договірної ціни, підлягають поверненню лізингоодержувачу. 

Лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю судно в тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу. У разі погіршення стану судна лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю спричинені цим збитки. Зроблені лізингоодержувачем удосконалення на судні, якщо їх можна відділити, можуть бути вилучені лізингоодержувачем у разі незгоди лізингодавця відшкодувати їх вартість. 

Коментар:

Оскільки договір лізингу є різновидом договору оренди, положення ст. 221 відповідають загальним нормам цивільного законодавства про оренду (майновий найм).

Так, на лізингоодержувача покладається обов'язок повернути судно в стані, в якому воно було ним отримано з урахуванням нормального зносу. У разі погіршення судна лізингоодержувач повинен відшкодувати лізингодавцю завдані ним збитки. Проте, лізингоодержувач має право залишити в себе ті поліпшення на судні, що були ним зроблені і які можна відділити він судна без завдання йому шкоди і у разі, якщо лізингодавець відмовився їх відшкодувати. Невіддільні від судна поліпшення, зроблені лізингоодержувачем залишаються у лізингодавця. Якщо такі поліпшення були зроблені за згодою лізингодавця, вони повинні бути ним відшкодовані.

В разі повернення судна лізингоодержувачу лізингова плата сплачується лізингоодержувачу за фактичне використання судна, тобто до моменту його повернення лізингодавцю. В свою чергу, якщо лізингоодержувач сплатив наперед лізингодавцю внески у рахунок договірної ціни, вони повинні бути йому повернуті в повному обсязі.

Научно-практический комментарий:

1. В ходе подготовки к судебному разбирательству дела, возбужденного в порядке особого производства, судья обязан выяснять, какие лица и организации могут быть заинтересованы в разрешении данного дела и подлежат вызову в судебное заседание. При необходимости судья направляет запросы для истребования дополнительных доказательств, если заявитель не имеет возможности самостоятельно получить доказательства, а также совершает другие действия по подготовке дела.
Если заявление об установлении факта в силу закона не подлежит рассмотрению в арбитражном суде, судья мотивированным определением возвращает заявление, а если дело уже возбуждено, то производство по нему прекращается определением суда.
2. Дела об установлении фактов, имеющих юридическое значение, должны рассматриваться судом с участием заявителя и заинтересованных в исходе дела граждан, соответствующих организаций (регистрационных органов, органов по управлению государственным и муниципальным имуществом и т.д.). Привлеченные к участию в деле заинтересованные лица вправе представлять доказательства в подтверждение обоснованности или необоснованности рассматриваемого арбитражным судом заявления об установлении факта, участвовать в исследовании обстоятельств дела, обжаловать вынесенное решение и совершать другие процессуальные действия.
В случае если рассматриваемое дело затрагивает права третьих лиц, суд должен проверить, не возник ли спор о праве между заявителем и данным лицом. Так, при рассмотрении заявления акционерного общества о признании незаключенным договора строительного подряда как юридического факта арбитражный суд пришел к правильному выводу о наличии в данном случае требования, связанного со спором о праве и затрагивающего права третьего лица - другой стороны договора (ч. 3 ст. 221 АПК РФ). С учетом этого суд прекратил производство по делу согласно п. 1 ч. 1 ст. 150 Кодекса <1>.
--------------------------------
<1> Пункт 11 информационного письма Президиума ВАС РФ от 17 февраля 2004 г. N 76.

3. Если при рассмотрении дела об установлении факта заинтересованными гражданами или организацией будет заявлен спор о праве, подведомственный арбитражному суду, или сам арбитражный суд придет к выводу, что в данном деле установление факта связано с необходимостью разрешения в судебном порядке спора о праве, поданное заявление оставляется без рассмотрения. В этом случае заявителю и другим заинтересованным лицам разъясняется, что они вправе предъявить в суд иск на общих основаниях.