Кодекс торгового мореплавания Украины (КТМ Украины) с комментариями к статьямСтаття 199. Відмова від договору учасника круїзуУчасник круїзу має право у будь-який час до початку круїзу відмовитися від договору морського круїзу. Учасник круїзу, який зазделегідь повідомив організатора круїзу про відмову від договору, має право одержати назад плату за круїз у порядку, розмірах і терміни, встановлені договором морського круїзу. У випадку, коли організатор круїзу не може надати учасникові круїзу місце на судні, яке передбачено договором, або за згодою учасника круїзу таке ж місце на іншому судні, що за своїми характеристиками і комфортабельністю не нижче обумовленого, учасник круїзу вправі відмовитися від договору і повністю отримати назад плату за круїз. Коментар: Право учасника круїзу в будь-який момент відмовитися від договору морського круїзу випливає з загального правила про право пасажира на відмову від договору перевезення, що визначено в ст. 188 Кодексу (див. коментар до неї). Правові наслідки такої відмови залежать від того коли учасник круїзу повідомив про свій намір відмовитися від договору організатора круїзу. У випадку, якщо він це зробив заздалегідь, йому повертається плата за круїз у відповідному розмірі, що передбачено договором морського круїзу. Якщо ж така відмова мала місце вже після початку круїзу, як правило, плата за круїз не повертається, якщо інше не передбачено договором або не викликано поважними причинами, що позбавили учасника круїзу завчасно повідомити про свій намір організатора круїзу. Такими обставинами, зокрема, може бути хвороба або госпіталізація учасника круїзу, смерть близьких родичів тощо. В будь-якому випадку, навіть якщо організатор круїзу визнає таку обставину поважною, учаснику круїзу може бути повернута лише частина суми, яку він сплатив за круїз. Розмір цієї частини визначається перш за все в залежності від того, коли учасник круїзу заявив про це, а також з урахуванням умов відповідного договору. Право на повне відшкодування вартості круїзу виникає у учасника круїзу лише в тому випадку, якщо організатор круїзу не в змозі надати учасникові круїзу місце на судні, яке передбачено договором, або за згодою учасника круїзу таке ж місце на іншому судні, що за своїми характеристиками і комфортабельністю не нижче обумовленого. При цьому, договором морського круїзу також може бути передбачена відповідальність за порушення організатором круїзу такого обов'язку. |
1. В случае несоблюдения требований, предусмотренных комментируемой статьей, судья, согласно ст. 128 АПК РФ, оставляет заявление без движения, а в случае неустранения недостатков в установленный срок возвращает заявление в соответствии со ст. 129 АПК РФ.
2. При подаче заявлений о признании ненормативного правового акта недействительным и о признании решений и действий (бездействия) государственных органов, органов местного самоуправления, иных органов, должностных лиц незаконными государственная пошлина составляет: для физических лиц - 100 руб.; для организаций - 2 тыс. руб. Заявление об оспаривании решений и действий должностных лиц службы судебных приставов согласно ч. 2 ст. 329 АПК РФ государственной пошлиной не облагается.
3. Согласно ч. 3 комментируемой статьи при подаче заявления может быть подано ходатайство о приостановлении действия оспариваемого акта, решения. Под приостановлением действия ненормативного правового акта, решения понимается не признание акта, решения недействующим в результате обеспечительной меры суда, а запрет исполнения тех мероприятий, которые предусматриваются данным актом, решением. Если действия, предусмотренные ненормативным правовым актом, решением, уже исполнены либо их исполнение началось (внесены изменения в публичный реестр, списаны средства со счета и т.п.), судам необходимо выяснить, насколько испрашиваемая обеспечительная мера фактически исполнима и эффективна.
В информационном письме от 13 августа 2004 г. N 83 "О некоторых вопросах, связанных с применением части 3 статьи 199 Арбитражного процессуального кодекса Российской Федерации" Президиум ВАС РФ разъяснил необходимость применения к рассматриваемым правоотношениям соответствующих положений гл. 8 Кодекса, в том числе об основаниях обеспечительных мер и о порядке рассмотрения заявления об обеспечении иска. Ходатайство о приостановлении действия оспариваемого акта не может быть удовлетворено, если заявитель не представил доказательств, свидетельствующих о том, что непринятие названной меры может затруднить или сделать невозможным исполнение судебного акта, в том числе если исполнение судебного акта предполагается за пределами Российской Федерации, а также причинить значительный ущерб заявителю. Понятием "ущерб" охватывается как ущерб, определяемый по правилам ст. 15 ГК РФ, так и неблагоприятные последствия, связанные с ущемлением чести, достоинства и деловой репутации.
Необходимо иметь в виду, что недопустимо приостановление действия актов, решений государственных и иных контролирующих органов, если есть основания полагать, что приостановление действия акта, решения может нарушить баланс интересов заявителя и интересов третьих лиц, публичных интересов, а также повлечь за собой утрату возможности исполнения оспариваемого акта, решения при отказе в удовлетворении требования заявителя по существу спора. При разрешении вопроса о приостановлении действия оспариваемого акта, решения возможно предложение о встречном обеспечении как условии принятия обеспечительных мер. Кроме того, по данной категории дел могут быть приняты иные обеспечительные меры в отношении запрета на совершение действий, связанных с принятием оспариваемого акта, решения, не охватываемых судебным запретом, вытекающим из приостановления действия оспариваемого акта, решения.
4. Определение арбитражного суда о приостановлении действия оспариваемого акта, решения или об отказе в приостановлении действия оспариваемого акта, решения может быть обжаловано согласно ч. 7 ст. 93 АПК РФ.